1. Словник української мови в 11 томах

невільно

НЕВІ́ЛЬНО, присл.

1. Мимоволі, несвідомо.

Своїм життям я невільно граю ролю в житті других людей, мені невідомих, так само як ті.. направляють течію мого життя (Коцюб., II, 1955, 426);

А мати не прийшла на бій випроводжати, — і серце іноді невільно защемить… (Сос., І, 1957, 260).

2. у знач. присудк. сл., діал. Не можна, заборонено.

— У залі агітувати невільно! — крикнув він [староста] зі злістю, — бо інакше скажу випровадити! (Кобр., Вибр., 1954, 66);

Зайшла комендантська година, і цивільному населенню ходити по вулицях було вже невільно (Перв., Материн.. хліб, 1960, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. невільно — неві́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. невільно — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  3. невільно — присл. 1》 Мимоволі, несвідомо. 2》 у знач. присудк. сл., діал. Не можна, заборонено. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. невільно — НЕВІ́ЛЬНО, присл. 1. Мимоволі, несвідомо. Своїм життям я невільно граю ролю в житті других людей, мені невідомих, так само як ті .. направляють течію мого життя (М. Коцюбинський); А мати не прийшла на бій випроводжати, – і серце іноді невільно защемить... Словник української мови у 20 томах
  5. невільно — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст. Словник синонімів української мови
  6. невільно — Неві́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. невільно — Невільно нар. Нельзя; запрещено; непозволительно. Люблю, люблю, дівчиноньку, да невільно взяти. н. п. Словник української мови Грінченка