негожий
НЕГО́ЖИЙ, а, е.
1. Поганий, нехороший.
Аби то гроші в нього.. Як би він статечно ішов святами у гості до своїх батьків: з хлібом і сіллю, а то й з гостинцем яким. Тоді б його мати не називала усякими негожими словами (Стельмах, І, 1962, 239);
// Який викликає осуд; ганебний.
По городах ходив пророк Віщати людям слово боже, Карав він сміливо порок, Життя осуджував негоже (Граб., І, 1959, 140);
// на що, до чого. Неспроможний фізично що-небудь робити.
Звісно, вони [фашисти] не помилують за подібні штучки, уб’ють на місці, та йому дарма. Все рівно він ні до чого негожий став (Гур., Новели, 1951, 17);
// Непотрібний.
На тобі, небоже, що мені негоже! (Укр.. присл.., 1955, 163);
// у знач. ім. него́же, жого, с. Щось погане, осудливе.
Раз поселилась у Босні у нас Тиха побожна бабуся. Чесна душа — гріх негоже плести: Все було молиться богу (Граб., І, 1959, 538).
2. рідко. Те саме, що непого́жий.
Ледь-ледь хмільний від музики й думок, Ти вибігаєш з крісел, ти виходиш В негожу ніч, і обмокріла одіж Тебе проймає дрожем до кісток (Бажан, Роки, 1957, 285).
Значення в інших словниках
- негожий — него́жий прикметник Орфографічний словник української мови
- негожий — Поганий, недобрий, негарний; (- життя) непорядний, ганебний; (ні до чого, хто) негодний, неспроможний, (що) непотрібний, негодящий, непридатний; Р. непогожий. Словник синонімів Караванського
- негожий — -а, -е. 1》 Поганий, негарний. || Який викликає осуд; ганебний. || нащо, до чого. Неспроможний фізично що-небудь робити. || Непотрібний. || у знач. ім. негоже, -жого, с. Щось погане, осудливе. 2》 рідко. Те саме, що непогожий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- негожий — НЕГО́ЖИЙ, а, е. 1. Поганий, нехороший. Нігде [ніде] слова про його негожого не чути (Ганна Барвінок); Літав соловейко в рожевий городчик, Кохав-бо він рожу, А поруч коханки він навіть не бачив Тернину негожу (А. Словник української мови у 20 томах
- негожий — НЕЗДА́ТНИЙ на що, до чого, з інфін. (який не має якостей, властивостей, необхідних для чого-небудь), НЕЗДІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст., НЕСПОСІ́БНИЙ до чого, з інфін., заст. Словник синонімів української мови
- негожий — Него́жий, -жа, -же Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- негожий — Негожий, -а, -е Негодный, нехорошій. Ой негожа в кутку вода. Чуб. V. 58. На тобі, небоже, що мені негоже. Ном. № 4779. Словник української мови Грінченка