1. Словник української мови в 11 томах

негомінкий

НЕГОМІНКИ́Й, а́, е́, рідко. Який мало гомонить, не створює гомону, галасу і т. ін.

У нього інколи бували гості, вони приходили й зникали, такі ж негомінкі й непомітні, як і сам господар (Собко, Нам спокій.., 1959, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негомінкий — негомінки́й прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. негомінкий — -а, -е, рідко. Який мало гомонить, не створює гомону, галасу і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негомінкий — НЕГОМІНКИ́Й, а́, е́, рідко. Який мало гомонить, не створює гомону, галасу і т. ін. У нього інколи бували гості, вони приходили й зникали, такі ж негомінкі й непомітні, як і сам господар (В. Собко). Словник української мови у 20 томах