1. Словник української мови в 11 томах

негрішний

НЕГРІ́ШНИЙ, а, е. Який не зробив нічого поганого, ні в чому не винний; безгрішний.

Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Шевч., II, 1953, 223);

Так втупився [незнайомець] в мене, немов одним поглядом хоче зазирнути в усі куточки моєї негрішної душі (Логв., Давні рани, 1961, 94).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. негрішний — негрі́шний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. негрішний — -а, -е. Який не зробив нічого поганого, ні в чому не винний; безгрішний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. негрішний — НЕГРІ́ШНИЙ, а, е. Який не має гріха, не зробив нічого поганого, ні в чому не винний; безгрішний. Тяжко їй! Душі негрішній, молодій! (Т. Шевченко); Так втупився [незнайомець] в мене, немов одним поглядом хоче зазирнути в усі куточки моєї негрішної душі (В. Логвиненко). Словник української мови у 20 томах
  4. негрішний — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил. Словник синонімів української мови