1. Словник української мови в 11 томах

недбайливий

НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що недба́лий 1.

От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим… (Рильський, II, 1960, 70);

Слід показати учням пристрої, які через недбайливе і неправильне застосування вийшли з ладу (Метод, викл. фрез. сир., 1958, 211);

Нема в світі нічого такого недбайливого, веселого, як ті дурні молоденькі дівчата (Вовчок, І, 1955, 352).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недбайливий — (який позбавлений обов'язковості) недбалий, (позбавлений сумлінності) несумлінний, нехлюйський, недобросовісний, безгосподарний. Словник синонімів Полюги
  2. недбайливий — недбайли́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  3. недбайливий — Марнотратець, марнотратник, недбайлець, недбайливець, недбайлик, недбайличок, недбайло, недбалий, недбалик, недбаха, нехазяїн, пустодом, пустодомок, розтрайда (Див. також марнотратник) Словник синонімів Вусика
  4. недбайливий — -а, -е. Те саме, що недбалий 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недбайливий — НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, а, е. Те саме, що недба́лий 1. Нема в світі нічого такого недбайливого, веселого, як ті дурні молоденькі дівчата (Марко Вовчок); От досі жаль, що я в окуліровці Був учнем недбайливим і тупим... (М. Словник української мови у 20 томах
  6. недбайливий — НЕДБА́ЛИЙ (який ставиться до своїх обов'язків без належної уваги, ретельності), НЕДБАЙЛИ́ВИЙ, НЕСУМЛІ́ННИЙ, НЕДОБРОСО́ВІСНИЙ (без чесності, сумлінності до своїх обов'язків); БЕЗГОСПОДА́РНИЙ, НЕХАЗЯЙНОВИ́ТИЙ розм. Словник синонімів української мови
  7. недбайливий — Недбайли́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. недбайливий — Недбайливий, -а, -е = недбалий. Словник української мови Грінченка