недвижний
НЕДВИ́ЖНИЙ, а, е, діал. Нерухомий.
Адась подав руку о. Нестерові, що, недвижний, блідий і немов остовпілий, сидів на кріслі (Фр., VII, 1951, 68);
Павло не пам’ятає, скільки часу він так лежав, недвижний, німий, наче мертвий (Кучер, Голод, 1961, 337).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недвижний — недви́жний прикметник діал. Орфографічний словник української мови
- недвижний — див. нерухомий Словник синонімів Вусика
- недвижний — -а, -е, діал. Нерухомий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недвижний — НЕДВИ́ЖНИЙ, а, е, діал. Нерухомий. Адась подав руку о. Нестерові, що, недвижний, блідий і немов остовпілий, сидів на кріслі (І. Франко); Павло не пам'ятає, скільки часу він так лежав, недвижний, німий, наче мертвий (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
- недвижний — НЕРУХО́МИЙ (який не рухається, лишається в тому самому положенні), НЕПОРУ́ШНИЙ, НЕЗРУ́ШНИЙ рідше, НЕДВИЖИ́МИЙ рідше, НЕДВИ́ЖНИЙ рідше, ЗАВМЕ́РЛИЙ підсил., ЗАСТИ́ГЛИЙ підсил., МЕ́РТВИЙ підсил. Словник синонімів української мови