1. Словник української мови в 11 томах

неделікатний

НЕДЕЛІКА́ТНИЙ, а, е.

1. Неввічливий, грубуватий у поведінці; нетактовний.

Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (Н.-Лев., V, 1966, 150).

2. Який свідчить про відсутність тактовності.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. неделікатний — неделіка́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. неделікатний — див. грубий Словник синонімів Вусика
  3. неделікатний — -а, -е. 1》 Неввічливий, грубуватий у поведінці; нетактовний. 2》 Який свідчить про відсутність тактовності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. неделікатний — НЕДЕЛІКА́ТНИЙ, а, е. 1. Неввічливий, грубуватий у поведінці, діях і т. ін.; нетактовний. Саня не любила Селаброса за те, що він був трохи неделікатний в словах і говорив часом неприємне паннам (І. Нечуй-Левицький); Да помовчи-бо!... Словник української мови у 20 томах
  5. неделікатний — НЕТАКТО́ВНИЙ (який поводиться без такту, без почуття міри дозволеного й пристойного в стосунках з іншими; який свідчить про відсутність такту в кого-небудь), БЕЗТА́КТНИЙ, БЕЗТАКТО́ВНИЙ рідше; НЕКОРЕ́КТНИЙ (не досить ввічливий і стриманий)... Словник синонімів української мови