недоброхіть

НЕДОБРОХІ́ТЬ, присл., заст. Мимовільно.

В неї очі світились таким блиском, що аж кинулись Галицькій в вічі недоброхіть (Н.-Лев., IV, 1956, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоброхіть — недоброхі́ть прислівник незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. недоброхіть — див. мимоволі Словник синонімів Вусика
  3. недоброхіть — присл., заст. Мимовільно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоброхіть — НЕДОБРОХІ́ТЬ, присл., заст. Мимовільно. В неї очі світились таким блиском, що аж кинулись Галицькій в вічі недоброхіть (І. Нечуй-Левицький). Словник української мови у 20 томах
  5. недоброхіть — МИМОВО́ЛІ (без певного наміру; всупереч власній волі), МИМОВІ́ЛЬНО, НЕВІ́ЛЬНО, МИМОХІ́ТЬ, ПОНЕВО́ЛІ розм., МИМОВІ́ЛЬ розм., НЕДОБРОХІ́ТЬ заст. Словник синонімів української мови