недовершений
НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно закінчений; незавершений.
Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Л. Укр., І, 1951, 445);
Андрій притримав коней, і віз зупинився біля недовершеної скирти (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 562);
// перен. Недосконалий, невикінчений.
Хай ті переклади, на наш сьогоднішній погляд, недовершені, але велике їх культурно-громадське значення безперечне (Рильський, III, 1956, 86).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовершений — недове́ршений прикметник Орфографічний словник української мови
- недовершений — -а, -е. Не остаточно закінчений; незавершений. || перен. Недосконалий, невикінчений. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовершений — НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не остаточно, не до кінця завершений, закінчений; незавершений. Одкрита полонина, де будується нове місто, подібне до руїни своїми недокінченими безверхими хатами, недовершеними храмами (Леся Українка); У полковника Тіца .. Словник української мови у 20 томах
- недовершений — НЕДОСКОНА́ЛИЙ (який не досяг досконалості, має свої вади); НЕЗРІ́ЛИЙ, НЕДОЗРІ́ЛИЙ, НЕВИ́КІНЧЕНИЙ, НЕДОВЕ́РШЕНИЙ, НЕДОРО́БЛЕНИЙ (не доведений до кінця і тому ще не досконалий); НЕОПРАЦЬО́ВАНИЙ, НЕОБРО́БЛЕНИЙ рідше, СИРИ́Й підсил. Словник синонімів української мови
- недовершений — Недове́ршений, -а, -е Съ невыведеннымъ до конца верхомъ. Словник української мови Грінченка