недовчений
НЕДОВЧЕ́НИЙ, НЕДОУ́ЧЕНИЙ, а, е. Який не пройшов повного курсу якої-небудь науки, не вивчився до кінця.
Нарксис Уведенський був попович з хутора Совки — недовчений семінарист, вигнаний з семінарії за участь у експропріації поштової контори на Деміївці (Смолич, Мир.., 1958, 12);
Справді, він виглядав смішно, невдаха-мандрівник, що застряв у глухому містечку, наївний мрійник, недовчений ескулап (Дмит., Наречена, 1959, 17);
[Вікторія:] Це ж тільки ти недоучений. Я у свій час закінчила повну середню (Мур., Радісний берег, 1961, 29).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недовчений — недовче́ний прикметник Орфографічний словник української мови
- недовчений — див. неосвічений Словник синонімів Вусика
- недовчений — недоучений, -а, -е. Який не пройшов повного курсу якої-небудь науки, не вивчився до кінця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недовчений — НЕДОВЧЕ́НИЙ, НЕДОУ́ЧЕНИЙ, а, е. Який не пройшов повного курсу якої-небудь науки, не вивчився до кінця. Наркис Уведенський був попович з хутора Совки – недовчений семінарист, вигнаний з семінарії за участь у експропріації поштової контори на Деміївці (Ю. Словник української мови у 20 томах
- недовчений — Недовчений гірше простака. Бо вважає, що він все знає. Приповідки або українсько-народня філософія
- недовчений — Недовчений, -а, -е Недоученный. Словник української мови Грінченка