1. Словник української мови в 11 томах

недовідний

НЕДОВІДНИ́Й, а́, е́. Який не має впевнених доводів; непереконливий;

// Який важко або неможливо довести.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовідний — недовідни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недовідний — -а, -е. Який не має впевнених доводів; непереконливий. || Якого важко або неможливо довести. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовідний — НЕДОВІДНИ́Й, а́, е́. Який не має впевнених доводів; непереконливий; // Який важко або неможливо довести. Словник української мови у 20 томах
  4. недовідний — БЕЗПІДСТА́ВНИЙ (позбавлений підстав, які роблять безсумнівним, безперечним що-небудь), БЕЗГРУНТО́ВНИЙ рідше; НЕВМОТИВО́ВАНИЙ, НЕМОТИВО́ВАНИЙ, НЕОБГРУНТО́ВАНИЙ, НЕСЛУ́ШНИЙ (позбавлений достатньої кількості фактів, доказів); ДОВІ́ЛЬНИЙ (який закономірно... Словник синонімів української мови