недовірчивий

НЕДОВІ́РЧИВИЙ, а, е, діал. Недовірливий.

В хаті і при світлі видався [Орядин] мені таким, як в перших днях свого приїзду.. Недовірчивий, холодний і уникав мого погляду (Коб., І, 1956, 263);

Недовірчивим оком зачав Петрій глядіти на свого товариша (Фр.,VІІІ, 1952, 186).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недовірчивий — недові́рчивий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. недовірчивий — -а, -е, діал. Недовірливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недовірчивий — НЕДОВІ́РЧИВИЙ, а, е, діал. Недовірливий. В хаті і при світлі видався [Орядин] мені таким, як в перших днях свого приїзду .. Недовірчивий, холодний і уникав мого погляду (О. Кобилянська); Недовірчивим оком зачав Петрій глядіти на свого товариша (І. Франко). Словник української мови у 20 томах