1. Словник української мови в 11 томах

недоговореність

НЕДОГОВО́РЕНІСТЬ, ності, ж.

1. Незакінченість висловлювання, замовчування чого-небудь.

Може, дядько навмисне, щоб не травмувати її, приховав це від неї? Адже що значить ота його недоговореність навіть матері? (Баш, Надія, 1960, 183);

Досить часто використовує Тичина прийом натяку, недоговореності, невиразності, що надає його віршам відтінок таємничості, загадковості (Рад. літ-во, 1, 1958, 33).

2. Відсутність договореності, погодженості між ким-небудь.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоговореність — недогово́реність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недоговореність — -ності, ж. 1》 Незакінченість висловлювання, замовчування чого-небудь. 2》 Відсутність договореності, погодженості між ким-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недоговореність — НЕДОГОВО́РЕНІСТЬ, ності, ж. Незакінченість висловлювання, замовчування чого-небудь. Але в самій недоговореності Незнамова було щось слизьке, глизяве (О. Донченко); Може, дядько навмисне, щоб не травмувати її, приховав це від неї?... Словник української мови у 20 томах
  4. недоговореність — НЕДОМО́ВКА перев. мн. (щось висловлене не до кінця або з натяком на те, що замовчується), НЕДОГОВО́РЕНІСТЬ, НЕДОМО́ВЛЕНІСТЬ, УМО́ВЧА́ННЯ. — Янкович! — закричав Гальчевський. — Ви мені набридли своїми натяками, недомовками, півтонами! (Є. Словник синонімів української мови