1. Словник української мови в 11 томах

недокінчений

НЕДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений.

Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Л. Укр., III, 1952, 44);

При світлі гасової лампи Ольга Ярош побачила молоду жінку, що стояла з недокінченим шитвом у руках (Шиян, Баланда, 1957, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недокінчений — недокі́нчений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недокінчений — -а, -е. Не доведений до кінця; незавершений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. недокінчений — НЕДОКІ́НЧЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незавершений. Вся хата має вигляд не то скульпторської студії, не то робітні гончара; багато недокінченої роботи (Леся Українка); При світлі гасової лампи Ольга Ярош побачила молоду жінку, що стояла з недокінченим шитвом у руках (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
  4. недокінчений — Недокі́нчений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)