1. Словник української мови в 11 томах

недоленька

НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до недо́ля.

Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми… (Коцюб., І, 1955, 68);

Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Шевч., І, 1953, 56).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недоленька — недо́ленька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недоленька — див. біда Словник синонімів Вусика
  3. недоленька — -и, ж., нар.-поет. Пестл. до недоля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недоленька — НЕДО́ЛЕНЬКА, и, ж., нар.-поет. Пестл. до недо́ля. Недоленька знущалася над нею, як мачуха над нерідними дітьми... (М. Коцюбинський); Любилася, кохалася, А серденько мліло: Воно чуло недоленьку, А сказать не вміло (Т. Шевченко). Словник української мови у 20 томах
  5. недоленька — Недо́ленька, -ньки, -ньці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. недоленька — Недоленька, -ки, недолечка, -ки ж. ум. отъ недоля. Словник української мови Грінченка