недолічуватися
НЕДОЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НЕДОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., кого, чого. Виявляти у себе відсутність чи нестачу кого —, чого-небудь при переліку, підрахунку.
Весь полк недолічувався тільки одного січовика (Ле, Наливайко, 1957, 59);
Натякала [свекруха] на якусь сотню рублів, що з мандрами сина недолічилися старі (Мирний, IV, 1955, 93).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недолічуватися — недолі́чуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- недолічуватися — -уюся, -уєшся, недок., недолічитися, -лічуся, -лічишся, док., кого, чого. Виявляти у себе відсутність чи нестачу кого-, чого-небудь за переліку, підрахунку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недолічуватися — НЕДОЛІ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., НЕДОЛІЧИ́ТИСЯ, лічу́ся, лі́чишся, док., кого, чого. Виявляти у себе відсутність або нестачу кого -, чого-небудь при переліку, підрахунку. Словник української мови у 20 томах