недоміряти
НЕДОМІ́РЯТИ див. недоміря́ти.
НЕДОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НЕДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОМІ́РЯТИ, яю, яєш і НЕДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить.
Ще раз поміряв кроками і, вже впевнений, що недоміряв собі, почав орати далі, хоч його і відмовляла жінка (Стельмах, II, 1962, 136);
// Продаючи, відміряти чого-небудь менше, ніж потрібно, з метою наживи.
Купець той багато неправди робив: мірявши — недомірював, важивши — недоважував, дурив людей… (Григ., Вибр., 1959, 450).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недоміряти — недомі́ряти дієслово доконаного виду недоміря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- недоміряти — I недом`ірятидив. недоміряти. II недомір`яти-яю, -яєш і недомірювати, -юю, -юєш, недок., недоміряти, -яю, -яєш і недомірити, -рю, -риш, док., перех. і без додатка. Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить. || Продаючи, відміряти чого-небудь менше, ніж потрібно, з метою наживи. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недоміряти — НЕДОМІ́РЯТИ див. недоміря́ти. НЕДОМІРЯ́ТИ, я́ю, я́єш і НЕДОМІ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., НЕДОМІ́РЯТИ, яю, яєш і НЕДОМІ́РИТИ, рю, риш, док., чого, що і без дод. Відміряти чого-небудь менше, ніж необхідно, належить. Словник української мови у 20 томах