недопущення
НЕДОПУ́ЩЕННЯ, я, с.
1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь.
У практичній боротьбі з фракційністю необхідно, щоб кожна організація партії якнайсуворіше стежила за недопущенням ніяких фракційних виступів (Ленін, 32, 1951, 211);
// Уникнення чого-небудь.
При вирощуванні буряків колгоспники особливо дбали про виконання всіх робіт у стислі строки і недопущення втрат (Колг. Укр., 5, 1956, 26).
2. Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь.
Недопущення до викладання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недопущення — недопу́щення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- недопущення — -я, с. 1》 Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. || Уникнення чого-небудь. 2》 Заборона брати участь у чомусь, займатися, користуватися і т. ін. чим-небудь. Недопущення до викладання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недопущення — НЕДОПУ́ЩЕННЯ, я, с. 1. Створення перешкоди, неможливості для здійснення, появи і т. ін. чого-небудь. Враховуючи викладене, вважаємо за доцільне розглянути організаційно-правові заходи щодо недопущення зловживань... Словник української мови у 20 томах