недорогий
НЕДОРОГИ́Й, а́, е́. Який коштує небагато грошей; порівняно дешевий.
Тепер він уже став музикою, купив собі недорогу скрипку (Н.-Лев., II, 1956, 172);
Він вгору йде по сходах в пальті недорогому (Бажан, Нашому юнацтву, 1950, 98);
// У якому послуги коштують дешево.
Ми зупинилися в недорогому, але чепурненькому готелі (Досв., Вибр., 1959, 105);
// Невеликий, невисокий (про ціну).
Недорога ціна.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недорогий — недороги́й прикметник Орфографічний словник української мови
- недорогий — ДЕШЕВИЙ, (крам) поцінний; (- ціну) невисокий, невеликий. Словник синонімів Караванського
- недорогий — див. дешевий Словник синонімів Вусика
- недорогий — -а, -е. Який коштує небагато грошей; порівняно дешевий. || У якому послуги коштують дешево. || Невеликий, невисокий (про ціну). Недорога ціна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недорогий — НЕДОРОГИ́Й, а́, е́. Який коштує небагато грошей; порівняно дешевий. Тепер він уже став музикою, купив собі недорогу скрипку (І. Нечуй-Левицький); Він вгору йде по сходах в пальті недорогому (М. Бажан); // У якому послуги або товари коштують дешево. Словник української мови у 20 томах
- недорогий — ДЕШЕ́ВИЙ (який мало коштує), НЕДОРОГИ́Й, КОПІЙЧА́НИЙ розм., ТА́НИЙ діал.; МАЛОЦІ́ННИЙ (незначної вартості). Дешеву юшку надвір виливають, а дорогу поїдають (прислів'я); Єремія в простому чорному кунтуші з недорогого сукна стояв попліч з Дзеньковським (І. Словник синонімів української мови