1. Словник української мови в 11 томах

недорозвинений

НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е. Який зупинився або затримався в своєму розвиткові, рості; який не досягає повного розвитку, не має потрібних якостей; неповноцінний.

Походженням людини від тварин пояснюється наявність в її організмі недорозвинених і, як правило, непрацюючих органів (Зоол., 1957, 198);

У хворих рослин знижується інтенсивність асиміляції, внаслідок чого рослина стає недорозвиненою і нерідко гине (Зерн. боб. культ., 1956, 212);

//Який характеризується недостатнім чи загальмованим розвитком розумових здібностей.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недорозвинений — недорозви́нений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. недорозвинений — див. дурний; слабий Словник синонімів Вусика
  3. недорозвинений — -а, -е. Який зупинився або затримався в своєму розвиткові, рості; який не досягає повного розвитку, не має потрібних якостей; неповноцінний. || Який характеризується недостатнім чи загальмованим розвитком розумових здібностей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недорозвинений — НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ, а, е. Який зупинився або затримався в своєму розвиткові, рості; який не досягає повного розвитку, не має потрібних якостей; неповноцінний. Словник української мови у 20 томах
  5. недорозвинений — НЕДОРОЗВИ́НЕНИЙ (НЕДОРОЗВИ́НУТИЙ) (про організм або окремий орган — який зупинився чи затримався в своєму розвиткові, рості); АБОРТИ́ВНИЙ спец. (про рослини); ІНФАНТИ́ЛЬНИЙ книжн. Словник синонімів української мови