недосвіт
НЕДО́СВІТ, у, ч. Ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок.
Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив… Поморозив… (Шевч., II, 1963, 399);
Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою (Вас., І, 1959, 184).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- недосвіт — недо́світ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- недосвіт — -у, ч. Ранковий мороз, що буває навесні і восени перед сходом сонця; приморозок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- недосвіт — НЕДО́СВІТ, у, ч. Ранковий мороз, що буває весною і восени перед сходом сонця; приморозок. Барвінок цвів і зеленів, Слався, розстилався; Та недосвіт перед світом В садочок укрався. Потоптав веселі квіти, Побив... Поморозив... (Т. Словник української мови у 20 томах
- недосвіт — ЗА́МОРОЗКИ мн. (ЗА́МОРОЗОК одн.) (незначні осінні або весняні морози, перев. нічні чи ранкові), ПРИ́МОРОЗКИ мн. (ПРИ́МОРОЗОК одн.), О́ЗИМКИ мн. (О́ЗИМОК одн.) розм., ЗА́ЗИМКИ мн. (ЗА́ЗИМОК одн.) діал., ЗА́МОРОЗЬ рідко; НЕДО́СВІТ (ранкові заморозки). Словник синонімів української мови
- недосвіт — Недо́світ, -ту м. Утренній морозъ. Барвінок цвів і зеленів, слався, розстилався, — та недосвіт перед-світом в садочок укрався. Потоптав веселі квіти, побив, поморозив... Шевч. 651. Словник української мови Грінченка