недостача

НЕДОСТА́ЧА, і, ж.

1. перев. мн., рідко. Те саме, що неста́ток 1.

Гірко жилося Тарасові в рідній сім’ї через злидні та недостачі (Мирний, V, 1955, 309).

2. у чому, чого. Відсутність, брак достатньої кількості чого-небудь; нестача.

Галат.. ловив тепер під кулями коней і поповняв ними недостачу в тачанках (Ю. Янов., І, 1958, 164);

Грунти з підвищеною кислотністю і недостачею кальцію не мають міцної структури (Хлібороб Укр., 7, 1964, 16).

3. Відсутність належної кількості грошей, товарів і т. ін., виявлена при перевірці.

Чи в неї сьогодні ревізія? Так, ревізія. А він і забув.. Коли б хоч недостачі в неї не було (Кучер, Трудна любов, 1960, 441);

// Частина, якої не вистачає до повної кількості.

Завод наш плану не давав — Бува ще й гірш на світі… І наш директор приписав Ту недостачу в звіті (Воскр., З перцем!, 1957, 367).

4. розм., рідко. Негативна риса кого-небудь; недолік.

— Знаєш, Ганю, яка в тебе недостача?.. В тобі нема ні кришки гордощів (Н.-Лев., І, 1956, 166).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недостача — недоста́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. недостача — (злидні) нестатки; (чого) брак, нестача, невистачка, дефіцит, сов. недохват, р. недолік; (у касі) розтрата. Словник синонімів Караванського
  3. недостача — -і, ж. 1》 перев. мн., рідко. Те саме, що нестаток 1). 2》 у чому, чого.Відсутність, брак достатньої кількості чого-небудь; нестача. 3》 Відсутність належної кількості грошей, товарів і т. ін., виявлена під час перевірки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. недостача — див. недостаток Словник чужослів Павло Штепа
  5. недостача — НЕДОСТА́ЧА, і, ж. 1. у чому, чого. Відсутність, брак достатньої кількості чого-небудь; нестача. Галат .. ловив тепер під кулями коней і поповняв ними недостачу в тачанках (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. недостача — (англ. lack, storage, deficit) фактична нестача грошових, валютних, матеріальних та інших цінностей порівняно з бухгалтерськими даними. Економічний словник
  7. недостача — БІ́ДНІСТЬ (матеріальна незабезпеченість, брак засобів до існування), СКРУ́ТА, НЕСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ТОК перев. мн., НЕДОСТА́ЧА перев. мн., рідше, УБО́ГІСТЬ (ВБО́ГІСТЬ) підсил., УБО́ЗТВО (ВБО́ЗТВО) підсил., ЗЛИ́ДНІ мн. підсил., ЗЛИДЕ́ННІСТЬ підсил. Словник синонімів української мови
  8. недостача — Недоста́ча, -чі, -чі, -чею; -ста́чі, -ста́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. недостача — рос. недостача фактична нестача грошових, товарних та інших цінностей порівняно з даними бухгалтерського обліку. Якщо Н. є результатом технічної помилки, допущеної працівником при інвентаризації... Eкономічна енциклопедія
  10. недостача — Недостача, -чи ж. 1) Недостающее количество, недостатокъ. Сього-того треба, жінка не вважає: тілько чого недостача, — в батька-матір лає. Грин. III. 296. Давай більше грошей, щоб не було недостачі. 2) = недостаток. Виростав у голоді та в холоді, у злиднях та недостачах. Мир. ХРВ. 35. Словник української мови Грінченка