недружний

НЕДРУ́ЖНИЙ, а, е.

1. Не зв’язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір’ям і т. ін.

— Арапником треба з нас вибивати оцю простоту! Вайлуваті, темні, недружні ми… (Гончар, Таврія, 1952, 50).

2. Який проходить не одночасно, не погоджено, не злагоджено.

Недружна робота;

// Який виникає, з’являється, росте і т. ін. не одночасно, не швидко, не бурхливо, не буйно і т. ін.

В посушливі роки сходи озимої пшениці бувають недружні і гинуть через несприятливі умови зимівлі (Хлібороб Укр., 8, 1964, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недружний — (який не відзначається єдністю) незлагоджений, (про роботу) нечіткий. Словник синонімів Полюги
  2. недружний — недружний – недружній Недружний – незгуртований, неодностайний. Недружний колектив. Недружна родина. Недружній – ворожий, неприязний. Недружній тон. Недружнє ставлення. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  3. недружний — недру́жний прикметник неодностайний Орфографічний словник української мови
  4. недружний — -а, -е. 1》 Не зв'язаний дружбою, взаємною прихильністю, довір'ям і т. ін. 2》 Який проходить не одночасно, не погоджено, не злагоджено. Недружна робота. || Який виникає, з'являється, росте і т. ін. не одночасно, не швидко, не бурхливо, не буйно і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. недружний — НЕДРУ́ЖНИЙ, а, е. Який проходить не одночасно, не погоджено, не злагоджено; незлагоджений, незграйний. Недружна робота; // Який виникає, з'являється, росте і т. ін. не одночасно, не швидко, не бурхливо, не буйно і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  6. недружний — НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ (який не відзначається єдністю, узгодженістю дій, думок, звуків і т. ін.), НЕДРУ́ЖНИЙ, НЕУЗГО́ДЖЕНИЙ, НЕПОГО́ДЖЕНИЙ (не домовлений з ким-небудь); НЕЧІТКИ́Й (про роботу, діяльність, взаємодію тощо — незлагоджений, неузгоджений... Словник синонімів української мови