1. Словник української мови в 11 томах

недівочий

НЕДІВО́ЧИЙ, а, е. Не властивий дівчині.

І звідки виявилась в ній та недівоча сила, коли вона в пітьмі нічній ворожий штаб палила! (Голов., Поезії, 1955, 195);

Щоб приборкати такого звіра [коня], примусити його слухатись повода й шенкеля, потрібна недівоча воля (Руд., Остання шабля, 1959, 227).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. недівочий — -а, -е. Не властивий дівчині. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. недівочий — НЕДІВО́ЧИЙ, а, е. Не властивий дівчині. І звідки виявилась в ній та недівоча сила, коли вона в пітьмі нічній ворожий штаб палила! (С. Голованівський); Щоб приборкати такого звіра [коня], примусити його слухатись повода й шенкеля, потрібна недівоча воля (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах