нежалісливий
НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е.
1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін.
Пекучий жаль дитячий обгортав хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (Вас., І, 1959, 217);
// Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін.
Жінка поточилася, боляче вдарившись об стіл спиною, ледве не впала. Її знову підхопили ті ж нежалісливі руки і міцно затиснули біля столу (Ле, Право.., 1957, 134).
2. Який не викликає жалю, співчуття і т. ін.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нежалісливий — нежа́лісливий прикметник Орфографічний словник української мови
- нежалісливий — див. жорстокий; злий Словник синонімів Вусика
- нежалісливий — -а, -е. 1》 Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. || Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін. 2》 Який не викликає жалю, співчуття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нежалісливий — НЕЖА́ЛІСЛИВИЙ, а, е. 1. Не схильний до жалості, співчуття і т. ін. Пекучий жаль дитячий обгортав хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (С. Васильченко); // Який свідчить про відсутність жалості, співчуття і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- нежалісливий — Нежа́лісливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- нежалісливий — Нежалісливий, -а, -е Несострадательный; безжалостный. Ой мати моя та нежаліслива, що ти мене оддала та й не жалувала, що ти мене оддала у чужу сторону, у чужу сторону та в велику сем'ю. Грин. ІІІ. 304. Словник української мови Грінченка