1. Словник української мови в 11 томах

незавершений

НЕЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незакінчений.

Робочий стіл, як ніколи завалений рукописами — незакінчений роман, незавершена п’єса, недописаний сценарій (Дмит., Там, де сяє.., 1957, 5);

Цимбал відчував, як навздогін за ним тягнеться довгий хвіст незавершених справ (Жур., Звич. турботи, 1960, 103).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незавершений — незаве́ршений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незавершений — -а, -е. Не доведений до кінця; незакінчений. Незавершене виробництво — продукція (роботи), яка не пройшла усіх стадій, передбачених технологічним процесом. Незавершені гриби — група вищих грибів, яка об'єднує види, що розмножуються лише нестатевими спорами – конідіями. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незавершений — НЕЗАВЕ́РШЕНИЙ, а, е. Не доведений до кінця; незакінчений. Робочий стіл, як ніколи завалений рукописами – незакінчений роман, незавершена п'єса, недописаний сценарій (Л. Дмитерко); Цимбал відчував, як навздогін за ним тягнеться довгий хвіст незавершених справ (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах