1. Словник української мови в 11 томах

незагасний

НЕЗАГА́СНИЙ, а, е, поет.

1. Який постійно горить, ніколи не загасає.

2. перен. Який не ослаблюється, не проходить, не втрачає з часом своєї сили; вічний.

Це зоря з-поміж зір найясніша, Незагасна це юність моя (Ус., Листя.., 1956, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незагасний — незага́сний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незагасний — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. незагасний — -а, -е, поет. Те саме, що незагасаючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незагасний — НЕЗАГА́СНИЙ, а, е, поет. 1. Який постійно горить, ніколи не загасає; незгасний. 2. перен. Який не ослаблюється, не проходить, не втрачає з часом своєї сили; вічний. Це зоря з-поміж зір найясніша, Незагасна це юність моя (П. Усенко). Словник української мови у 20 томах
  5. незагасний — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови