незамкнений
НЕЗА́МКНЕНИЙ, НЕЗА́МКНУТИЙ, а, е.
1. Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.).
Двері були незамкнені, лише взяті на клямку (Воскр., Весна.., 1939, 62);
Жукова штовхнула незамкнену хвіртку, ввійшла, озираючись (Донч., V, 1957, 287);
// Двері якого не зачинені на замок, ключ, засув і т. ін.
У клуні хліба вже не було, вона була незамкнена, але Денис добре пам’ятав, що він замісто замка заложив кілочок (Гр., II, 1963, 301);
*Образно. Боже милий! Чи довго буде ще мені В оцій незамкнутій тюрмі, Понад оцим нікчемним морем Нудити світом? (Шевч., II, 1963, 130).
2. У якого не з’єднані кінці, крайні частини (про коло, ланцюг і т. ін.); розірваний.
Вони вибігли на середину сцени і стали незамкненим колом, підковою, обнявши один одного за плечі (Жур., Вечір.., 1958, 401);
Багато таких злитків [міді], що мали форму брусків, незамкнутих кілець та дисків, знайдено в Закарпатті (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 86).
Значення в інших словниках
- незамкнений — неза́мкнений прикметник Орфографічний словник української мови
- незамкнений — незамкнутий, -а, -е. 1》 Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.). || Двері якого не зачинені на замок, ключ, засув і т. ін. 2》 У якого не з'єднані кінці, крайні частини (про коло, ланцюг і т. ін.); розірваний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незамкнений — НЕЗА́МКНЕНИЙ, НЕЗА́МКНУТИЙ, а, е. 1. Не зачинений на замок, ключ, засув і т. ін. (про двері, шухляду і т. ін.). Двері були незамкнені, лише взяті на клямку (С. Воскрекасенко); Жукова штовхнула незамкнену хвіртку, ввійшла, озираючись (О. Словник української мови у 20 томах