незаперечність
НЕЗАПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незапере́чний.
Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу (Довж., І, 1958, 70);
Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (Рильський, III, 1956, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незаперечність — незапере́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- незаперечність — -ності, ж. Абстр. ім. до незаперечний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незаперечність — НЕЗАПЕРЕ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до незапере́чний. Нова сила справ постала з революційного ладу з такою незаперечністю, як світ постає з світу (О. Довженко); Логіка Лесі Українки відгострена, як бритва, і це надає її висновкам незаперечність переконань (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах