незастевпутий

НЕЗАСТЕВПУТИЙ, а, е. З розхристаними полами (про одяг).

Я є тих Каленикович іде вулицею у незастебнутому кожусі (Юрій Яновський, I, 1958, 600);

// Не з’єднаний, не скріплений чим-небудь.

Через незастебнуті поли біліла біла, як папір, сорочка (Панас Мирний, I, 1954, 354);

Незастебнутий комірник світлої ..сорочки вибивався з-під піджака (Вадим Собко, Справа.., 1959, 48).