незатертий
НЕЗАТЕ́РТИЙ, а, е.
1. Який не зник, не стерся, залишився помітним (про сліди); свіжий.
Твоїх важких і певних кроків Лишився незатертий слід (Зеров, Вибр., 1966, 418).
2. перен. Який завжди зберігатиметься в пам’яті; незабутній.
Та кузня, і та компанія в ній, і той її дружній, радісний настрій лишаться живими та незатертими в душі маленького, рудоволосого хлопчини (Фр., IV, 1950, 197);
Ймення ваші в пам’яті людей дістануться навіки незатерті (Сам., І, 1958, 83);
// Про який ще не забули.
Він почув, що, незважаючи на всі страждання, незважаючи на незатертий сором, яким окрила [Анеля] його ім’я, він усе-таки любить її (Фр., VI, 1951, 461).
3. перен. Який залишився своєрідним, оригінальним (про мову, думки і т. ін.).
Часто звертається він [І. Вирган] до народних джерел, підбирає слова незатерті, свіжі (Вітч., 7, 1965, 203).
Значення в інших словниках
- незатертий — незате́ртий прикметник Орфографічний словник української мови
- незатертий — -а, -е. 1》 Який не зник, не стерся, залишився помітним (про сліди); свіжий. 2》 перен. Який завжди зберігатиметься в пам'яті; незабутній. || Про якого ще не забули. 3》 перен. Який залишився своєрідним, оригінальним (про мову, думки і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- незатертий — НЕЗАТЕ́РТИЙ, а, е. 1. Який не зник, не стерся, залишився помітним (про сліди); свіжий. Твоїх важких і певних кроків Лишився незатертий слід (М. Зеров). 2. перен. Який завжди зберігатиметься в пам'яті; незабутній. Словник української мови у 20 томах
- незатертий — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови