1. Словник української мови в 11 томах

незатьмарений

НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, а, е.

1. Який не затьмарився, не став темним; ясний, чистий.

Ось вона [війна] летить на нього з чистого, незатьмареного неба, і він навіть не знатиме, звідки взялася його смерть (Загреб.. Європа 45, 1959, 62).

2. перен. Нічим не засмучений; безтурботний.

Куточки вуст [у Гриця] закінчуються.. двома усміхненими ямками. Поглянеш на таку юність незатьмарену — і сам в душі усміхнешся (Стельмах, II, 1962, 388).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незатьмарений — незатьма́рений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незатьмарений — -а, -е. 1》 Який не затьмарився, не став темним; ясний, чистий. 2》 перен. Нічим не засмучений; безтурботний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незатьмарений — НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, а, е. 1. Який не затьмарився, не став темним; ясний, чистий. Ось вона [війна] летить на нього з чистого, незатьмареного неба, і він навіть не знатиме, звідки взялася його смерть (П. Загребельний). 2. перен. Словник української мови у 20 томах
  4. незатьмарений — ЩАСЛИ́ВИЙ (про життя, юність, вік і т. ін. — сповнений достатку, щастя, радості, задоволення), РА́ДІСНИЙ, ПРЕКРА́СНИЙ, СОЛО́ДКИЙ, БЕЗХМА́РНИЙ, НЕЗАТЬМА́РЕНИЙ, СО́НЯЧНИЙ, ЗОЛОТИ́Й, КРА́СНИЙ фольк., КРА́СЕН фольк., ПРОМЕНИ́СТИЙ поет., БЛАГОСЛОВЕ́ННИЙ книжн. Словник синонімів української мови