1. Словник української мови в 11 томах

незборний

НЕЗБО́РНИЙ, а, е, ритор. Те саме, що незбори́мий.

— Велика руська земля, дужа, незборна (Скл., Святослав, 1959, 55);

У голосах мужиків звучало незборне завзяття та жадоба помсти (Оп., Іду.., 1958, 600).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незборний — незбо́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незборний — див. непохитний; твердий Словник синонімів Вусика
  3. незборний — -а, -е, ритор. Те саме, що незборимий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незборний — НЕЗБО́РНИЙ, а, е. Те саме, що незбори́мий. – Велика руська земля, дужа, незборна (С. Скляренко); У голосах мужиків звучало незборне завзяття та жадоба помсти (Юліан Опільський). Словник української мови у 20 томах
  5. незборний — НЕПЕРЕМО́ЖНИЙ (про народ, країну, армію тощо, про силу, єдність, вірність і т. ін. — якого не можна перемогти, здолати, знищити), НЕЗДОЛА́ННИЙ, НЕЗЛА́МНИЙ (НЕЗЛО́МНИЙ), НЕПОБО́РНИЙ, НЕЗБОРИ́МИЙ, НЕПОДОЛА́ННИЙ, НЕСКОРИ́МИЙ, НЕЗБО́РНИЙ уроч. Словник синонімів української мови