незганьблений
НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь.
Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (Бажан, Вибр., 1940, 119);
Крізь злигодні і небезпеки життя пронесла вона незганьбленою свою чистоту (Рад. літ-во, 7, 1966, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- незганьблений — незга́ньблений прикметник Орфографічний словник української мови
- незганьблений — -а, -е. Якого своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив хто-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- незганьблений — НЕЗГА́НЬБЛЕНИЙ, а, е. Який своїми вчинками, поведінкою не зганьбив, не знеславив себе. Я жив би двічі і помер би двічі, Якби було нам два життя дано, Щоб людству чесно глянути у вічі, Незганьбленим зберігши знамено (М. Словник української мови у 20 томах