1. Словник української мови в 11 томах

незгасимий

НЕЗГАСИ́МИЙ, а, е.

1. Який не може згаснути, перестати горіти, світити або світитися.

Незгасимий вогонь.

2. перен. Який не може послабитися, зникнути, пройти (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); дуже сильний.

Героїзм — це насамперед незгасима любов до Батьківщини (Літ. Укр., 8. V 1964, 1);

// Який не може втратити значення, цінності для кого-, чого-небудь.

Хай над нашою землею Прапор волі має — Променисту, незгасиму Конституцію ми маєм! (Укр.. думи.., 1955, 461);

Книгу складе [поет] незгасиму, як Горький (Уп., Вірші.., 1957, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгасимий — незгаси́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незгасимий — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. незгасимий — -а, -е. 1》 Який не може згаснути, перестати горіти, світити або світитися. Незгасимий вогонь. 2》 перен. Який не може послабитися, зникнути, минути (про почуття, вияв чого-небудь і т. ін.); дуже сильний. || Який не може втратити значення, цінності для кого-, чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незгасимий — НЕЗГАСИ́МИЙ, а, е. уроч. Те саме, що незга́сний. Незгасимий вогонь; Героїзм – це насамперед незгасима любов до Батьківщини (з газ.); Книгу складе [поет] незгасиму. Словник української мови у 20 томах
  5. незгасимий — НЕВГАСИ́МИЙ (звичайно про почуття — який не послаблюється, не зникає з часом), НЕЗГА́СНИЙ, НЕЗГАСИ́МИЙ, НЕПОГА́СНИЙ, НЕВГАСА́ЮЧИЙ, НЕГА́СНУЧИЙ, НЕЗГАСА́ЮЧИЙ, НЕВГА́СНИЙ поет., НЕГАСИ́МИЙ заст., поет., НЕЗАГА́СНИЙ поет. Словник синонімів української мови