1. Словник української мови в 11 томах

незгладимий

НЕЗГЛАДИ́МИЙ, а, е.

1. Який не може зникнути, пройти, стертися і т. ін.

Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу (Фр., III, 1950, 342);

Віспа лишила незгладимий слід на її личку (Чаб., Балкан. весна, 1960, 211).

2. перен. Який не може стертися з пам’яті; незабутній.

В серці дитини правдивий художній образ лишає глибокий незгладимий слід (Донч., VI, 1957, 592);

Бувають у житті зустрічі, які залишають незгладимий, теплий і світлий спогад у наших серцях надовго, вірніше, назавжди — на все життя (Мист., 3, 1955, 35).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгладимий — незглади́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незгладимий — див. вічний Словник синонімів Вусика
  3. незгладимий — -а, -е. 1》 Який не може зникнути, стертися і т. ін. 2》 перен. Який не може стертися з пам'яті; незабутній. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незгладимий — Нестертий, незабутній Словник чужослів Павло Штепа
  5. незгладимий — НЕЗГЛАДИ́МИЙ, а, е. Який не може зникнути, пройти, стертися і т. ін. Замилування до природи поклало незгладиму печать на всю Тоньову вдачу (І. Франко); Віспа лишила незгладимий слід на її личку (М. Чабанівський); // уроч. Словник української мови у 20 томах
  6. незгладимий — НЕЗАБУ́ТНІЙ (якого не можна забути через його важливість, значущість і т. ін.); ПА́М'ЯТНИЙ, ПАМ'ЯТКО́ВИЙ рідше, ПАМ'ЯТЛИ́ВИЙ розм. (перев. про події, явища, час); ВІКОПО́МНИЙ уроч., ВІКОПАМ'ЯТНИ́Й уроч., ПРОПА́М'ЯТНИЙ книжн., ДОСТОПА́М'ЯТНИЙ книжн. Словник синонімів української мови