1. Словник української мови в 11 томах

незгірше

НЕЗГІ́РШЕ, розм. Присл. до незгі́рший.

— Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (Добр., Очак. розмир, 1965, 217);

[Джонатан:] Хотів би він в Голландію поїхать з товаришами, трохи підучитись, та грошей брак. А шкода, бо малює таки незгірше (Л. Укр., III, 1952, 107).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незгірше — незгі́рше прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. незгірше — розм. Присл. до незгірший. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незгірше — НЕЗГІ́РШЕ, розм. Присл. до незгі́рший. – Над нетягою збиткуються свої пани незгірше від чужих (С. Добровольський); [Джонатан:] Хотів би він в Голландію поїхать з товаришами, трохи підучитись, та грошей брак. А шкода, бо малює таки незгірше (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
  4. незгірше — НЕПОГА́НО (досить добре), НІВРО́КУ розм., НІЧО́ГО розм., НІЧОГЕ́НЬКО розм., НЕАБИ́ЯК розм., НЕЗГІ́РШЕ (НЕЗГІ́РШ) розм.; ПРИСТО́ЙНО, ПІДХОДЯ́ЩЕ розм. (у відповідності до певних вимог, умов). — Ви, Ягідко, добре орудуєте веслом? — Непогано (О. Словник синонімів української мови