1. Словник української мови в 11 томах

нездогадливий

НЕЗДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не здогадується про що-небудь; некмітливий.

Справді-бо, яка вона нездогадлива (Смолич, І, 1958, 80).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нездогадливий — нездога́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. нездогадливий — -а, -е. Який не здогадується про що-небудь; некмітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нездогадливий — НЕЗДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який не здогадується про що-небудь; некмітливий, нетямущий. Справді-бо, яка вона нездогадлива (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах
  4. нездогадливий — НЕТЯМУ́ЩИЙ (НЕТЯМУ́ЧИЙ рідше) розм. (позбавлений кмітливості, здогадливості, не здатний швидко зрозуміти що-небудь), НЕКМІТЛИ́ВИЙ, НЕТЯМКИ́Й розм. рідше, НЕТЯМОВИ́ТИЙ розм. рідше, НЕРОЗТОРО́ПНИЙ розм., БЕЗТОЛКО́ВИЙ підсил. розм., ДУРНИ́Й підсил. розм. Словник синонімів української мови