1. Словник української мови в 11 томах

незлагоджений

НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, а, е. Який не відзначається погодженістю дій, звуків, думок і т. ін.

Це подружжя, так різко незлагоджене, було свого часу предметом численних розмов у львівських салонах (Фр., VI, 1951, 235);

Під одноманітне читання дячка й незлагоджений спів хору в домі Головатих стукотіли ножі, готувалися страви для поминального обіду (Добр., Очак. розмир, 1965, 302).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлагоджений — незла́годжений прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незлагоджений — -а, -е. Який не відзначається погодженістю дій, звуків, думок і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незлагоджений — НЕЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, а, е. Який не відзначається погодженістю дій, звуків, думок і т. ін; недружний. Це подружжя, так різко незлагоджене, було свого часу предметом численних розмов у львівських салонах (І. Словник української мови у 20 томах
  4. незлагоджений — БЕЗЛА́ДНИЙ (позбавлений певної системності, впорядкованості, організованості), БЕЗСИСТЕ́МНИЙ, НЕВПОРЯДКО́ВАНИЙ, БЕЗТОЛКО́ВИЙ розм., ХАОТИ́ЧНИЙ підсил.; ПЛУ́ТАНИЙ, СУМБУ́РНИЙ, ПОПЛУ́ТАНИЙ розм., РОЗХРИ́СТАНИЙ розм. Словник синонімів української мови