1. Словник української мови в 11 томах

незлобний

НЕЗЛО́БНИЙ, а, е. Те саме, що незлоби́вий.

— Яка сама [Маруся] добра і незлобна, так і про усіх дума (Кв.-Осн., II, 1956, 62);

Патер виглядав таким простодушним, одвертим і незлобним, що годі було навіть уявити собі, щоб він міг писати доноси на своїх собратів (Фр., II, 1950, 171).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлобний — незло́бний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незлобний — див. Добрий; незлобивий Словник синонімів Вусика
  3. незлобний — -а, -е. Те саме, що незлобивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незлобний — НЕЗЛО́БНИЙ, а, е. Те саме, що незлоби́вий. – Яка сама [Маруся] добра і незлобна, так і про усіх дума (Г. Квітка-Основ'яненко); Патер виглядав таким простодушним, одвертим і незлобним, що годі було навіть уявити собі, щоб він міг писати доноси на своїх собратів (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. незлобний — ДО́БРИЙ (готовий прийти на допомогу іншим, сповнений доброти, чуйності; який виражає доброту), ДОБРОСЕ́РДИЙ, ДОБРОСЕ́РДНИЙ, ДОБРОСЕРДЕ́ЧНИЙ, ДУШЕ́ВНИЙ, ДОБРОДУ́ШНИЙ, СЕРДЕ́ЧНИЙ, М'ЯКОСЕ́РДИЙ, ДО́БРЕ́НЬКИЙ розм., ДОБРЯ́ЧИЙ розм., ПРЕДО́БРИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови