1. Словник української мови в 11 томах

незлостиво

НЕЗЛОСТИ́ВО. Присл. до незлости́вий.

Тимко, журливо посміхаючись, з любов’ю дивився на свого веселого товариша, підганяв його незлостиво (Тют., Вир, 1964, 11);

— Засидівся я тут з вами, чортами, — незлостиво скаржився він (Збан., Єдина, 1959, 366).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незлостиво — незлости́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незлостиво — Присл. до незлостивий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незлостиво — НЕЗЛОСТИ́ВО. Присл. до незлости́вий. Тимко, журливо посміхаючись, з любов'ю дивився на свого веселого товариша, підганяв його незлостиво (Григорій Тютюнник); – Засидівся я тут з вами, чортами, – незлостиво скаржився він (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. незлостиво — Незлостиво нар. Незлобно. Словник української мови Грінченка