1. Словник української мови в 11 томах

незмушений

НЕЗМУ́ШЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неви́мушений.

Рясно лунали незлобиві, радісні вигуки, лагідно-бадьорі розмови та вільний, незмушений сміх (Вас., II, 1959, 10);

Я сипав дотепи, махав кашкетом, Я був незмушений, я червонів, Не певен був, яких воно поетам В таких випадках уживати слів (Рильський, II, 1960, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмушений — незму́шений прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. незмушений — -а, -е, рідко. Те саме, що невимушений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незмушений — НЕЗМУ́ШЕНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що неси́луваний, неви́мушений. Рясно лунали незлобиві, радісні вигуки, лагідно-бадьорі розмови та вільний, незмушений сміх (С. Словник української мови у 20 томах
  4. незмушений — НЕВИ́МУШЕНИЙ (позбавлений напруженості, скованості, натягнутості), БЕЗПОСЕРЕ́ДНІЙ, ВІ́ЛЬНИЙ, ПРИРО́ДНИЙ, НЕСИ́ЛУВАНИЙ, ПРО́СТИ́Й, НЕПРИМУ́ШЕНИЙ рідше, НЕЗМУ́ШЕНИЙ рідше. Він одразу ж завів розмову з колгоспниками, невимушену, пересипану жартами (О. Словник синонімів української мови