1. Словник української мови в 11 томах

незміренний

НЕЗМІРЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що незмі́рний.

Міліони людей! Їх зненависть — неначе розгніване море, а любов — незміренний, дзвінкий океан… (Лев., Драми.., 1967, 16);

Господарка приноситиме йому незміренні прибутку (Март., Тв., 1954, 308).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незміренний — незміре́нний прикметник незмірний Орфографічний словник української мови
  2. незміренний — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  3. незміренний — -а, -е. Те саме, що незмірний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. незміренний — НЕЗМІРЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що незмі́рний. Міліони людей! Їх зненависть – неначе розгніване море, а любов – незміренний, дзвінкий океан... (О. Левада); Господарка приноситиме йому незміренні прибутки (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  5. незміренний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. незміренний — Незміре́нний, -на, -не (що не можна зміряти) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)