незмірний

НЕЗМІ́РНИЙ, а, е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін.

Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 76);

// Дуже великий щодо сили вияву.

Сила партії незмірна, бо народу вона вірна (Укр.. присл.., 1955, 334);

Серця людські рвались із грудей від незмірної радості, від того, що віднині вони стали громадянами великого Радянського Союзу (Цюпа, Назустріч.., 1958, 147).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незмірний — НЕЗМІРНИЙ, НЕЗМІРЕНИЙ, НЕЗМІРЕННИЙ Якого не можна зміряти, виміряти тощо; величезний. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І.Багмут); В його піснях до України живе незмірена любов (В. Літературне слововживання
  2. незмірний — НЕЗМІ́РНИЙ, а, е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін. Небо без жодної хмаринки відбивається в плесі, і від того річка здається незмірної глибини (І. Багмут); // Дуже великий щодо сили вияву. Серця людські рвались із грудей від незмірної радості (І. Цюпа). Словник української мови у 20 томах
  3. незмірний — див. безмежний Словник синонімів Вусика
  4. незмірний — незмі́рний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. незмірний — БЕЗМЕ́ЖНИЙ (про простір — який не має видимих меж), БЕЗКОНЕ́ЧНИЙ, БЕЗКРА́ЙНІЙ, БЕЗКРА́ЇЙ, НЕСКІНЧЕ́ННИЙ, БЕЗКІНЕ́ЧНИЙ рідше, БЕЗБЕРЕ́ЖНИЙ, НЕОКРА́ЇЙ поет.; БЕЗДО́ННИЙ (звичайно про небо); БЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РНИЙ, НЕЗМІ́РЯНИЙ, НЕЗМІРЕ́ННИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. незмірний — -а, -е. Якого не можна зміряти, виміряти і т. ін. || Дуже великий щодо сили вияву. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. незмірний — Безмірний, незміренний. БЕЗМЕЖНИЙ, невимірний, неомірний; незміряний, незмірений. Словник синонімів Караванського