1. Словник української мови в 11 томах

незначущий

НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, а, е. Який не має істотного значення; неважливий, несуттєвий.

Він постояв у дверях, щось незначуще спитав, потім знову вклонився, ще щось спитав. Нарешті вийшов (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 337);

Зав’язалася якась незначуща розмова (Руд., Вітер… 1958, 284).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незначущий — незначу́щий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незначущий — -а, -е. Який не має істотного значення; неважливий, несуттєвий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незначущий — Незначний, невидатний, невиразний, невеликий, малий Словник чужослів Павло Штепа
  4. незначущий — НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, а, е. Який не має істотного значення; неважливий, неістотний; незначний (у 2 знач.). Він постояв у дверях, щось незначуще спитав, потім знову вклонився, ще щось спитав. Нарешті вийшов (О. Іваненко); Зав'язалася якась незначуща розмова (М. Руденко). Словник української мови у 20 томах
  5. незначущий — НЕЗНАЧНИ́Й (який не має великого значення, не заслуговує на особливу увагу), НЕЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕВАЖЛИ́ВИЙ, НЕВАГО́МИЙ, МІЗЕ́РНИЙ підсил., НІКЧЕ́МНИЙ підсил. Словник синонімів української мови