1. Словник української мови в 11 томах

незносно

НЕЗНО́СНО. Присл. до незно́сний.

Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (Загреб., Диво, 1968, 421);

// у знач. присудк. сл.

Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Вовчок, І, 1955, 320).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незносно — незно́сно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. незносно — Присл. до незносний. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незносно — Нестерпно, нестерпуче, невитримно, див. нетерпимий Словник чужослів Павло Штепа
  4. незносно — НЕЗНО́СНО. Присл. до незно́сний. Вона посміхалася незносно й погордливо, він ненавидів її за ту посмішку (П. Загребельний); // у знач. присудк. сл. Спершу вона було сиділа біля віконця й дожидала, а там уже незносно стало їй сидіти спокійненько (Марко Вовчок). Словник української мови у 20 томах