1. Словник української мови в 11 томах

незцілимий

НЕЗЦІЛИ́МИЙ, а, е.

1. Те саме, що незціле́нний.

Незцілимий хворий.

2. перен. Якого не можна позбутися.

Убрана була [молода] — як цариця.. Сяла вся, як сонце, а в очах світилася незцілима мука (Хотк., II, 1966, 97).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незцілимий — незціли́мий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незцілимий — -а, -е. 1》 Те саме, що незціленний. Незцілимий хворий. 2》 перен. Якого не можна позбутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незцілимий — НЕЗЦІЛИ́МИЙ, а, е. перен. Якого не можна позбутися. Незцілимий хворий; Убрана була [молода] – як цариця .. Сяла вся, як сонце, а в очах світилася незцілима мука (Г. Хоткевич). Словник української мови у 20 томах
  4. незцілимий — НЕВИЛІКО́ВНИЙ (про душевні муки, горе тощо, а також про соціальні вади — якого не можна позбутися), НЕВИГО́ЙНИЙ, НЕЗАГО́ЙНИЙ, НЕЗГО́ЙНИЙ, НЕЗЦІЛЕ́ННИЙ рідше, НЕЗЦІЛИ́МИЙ рідше. Розклад, грабіжництво, продажність роз'їдали армію і тил. Словник синонімів української мови