1. Словник української мови в 11 томах

незчисленний

НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що незліче́нний.

Ситцева спідниця червоніла незчисленними квіточками, мов поляна серед лісу, густо вкрита трав’янками (Мирний, III, 1954, 179);

Чорна серпнева ніч мигтіла незчисленними ясними осінніми зорями (Смолич, День.., 1950, 268);

Передбачав [агроном] незчисленні труднощі, які неминуче поставали перед радгоспом на шляху до втілення омріяного (Оров., Зел. повінь, 1961, 8).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незчисленний — незчисле́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. незчисленний — -а, -е. Те саме, що незліченний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незчисленний — НЕЗЧИСЛЕ́ННИЙ, а, е. Те саме, що незліче́нний. Ситцева спідниця червоніла незчисленними квіточками, мов поляна серед лісу, густо вкрита трав'янками (Панас Мирний); Чорна серпнева ніч мигтіла незчисленними ясними осінніми зорями (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. незчисленний — ВЕЛИ́КИЙ (який перевищує інші подібні кількістю), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ЗНАЧНИ́Й, ЧИСЛЕ́ННИЙ, СЕРЙО́ЗНИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ПРЕВЕЛИ́КИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., НЕЗЛІЧЕ́ННИЙ підсил., НЕЗЛІЧИ́МИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  5. незчисленний — Незчисле́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. незчисленний — Незчисленний, -а, -е Безчисленный. Оттоді то Черевань доскочив собі незчисленного скарбу. К. ЧР. Словник української мови Грінченка