1. Словник української мови в 11 томах

незіпсутий

НЕЗІПСУ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що незіпсо́ваний 2.

Молода і незіпсута душа Андрія одверта була (Фр., VIII, 1952, 229);

Думка, як блискавка, різнула в свідомості, щось найблагородніше зачепила в сумлінні незіпсутої дівчини (Ле, В снопі.., 1960, 211).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. незіпсутий — незіпсу́тий прикметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. незіпсутий — -а, -е, розм. Те саме, що незіпсований 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. незіпсутий — НЕЗІПСУ́ТИЙ, а, е, розм. Те саме, що незіпсо́ваний 2. Молода і незіпсута душа Андрія одверта була (І. Франко); Думка, як блискавка, різнула в свідомості, щось найблагородніше зачепила в сумлінні незіпсутої дівчини (Іван Ле). Словник української мови у 20 томах
  4. незіпсутий — НЕВИ́ННИЙ (про людину, а також із сл. душа, серце і т. ін. — який не має за собою аморальних учинків, помислів), ЧИ́СТИЙ, НЕПОРО́ЧНИЙ, БЕЗГРІ́ШНИЙ, НЕГРІ́ШНИЙ рідше, СВЯТИ́Й підсил., БЕЗГРІХО́ВНИЙ заст., ПРЕНЕПОРО́ЧНИЙ заст., поет. підсил. Словник синонімів української мови