неквапний
НЕКВАПНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неквапли́вий.
Ішов [Кукулик] з Печерська неквапний, могутньоплечий, мов староруський князь (Загреб., День.., 1964, 44);
— Що ж, дівчатка, пішли і ми на покоси, робота не стоїть, — тихо сказала Соломія і рушила неквапною ходою (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 55);
Григорій прислухається до неквапних розмов (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 528).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- неквапний — неквапни́й прикметник Орфографічний словник української мови
- неквапний — -а, -е. Те саме, що неквапливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- неквапний — НЕКВАПНИ́Й, а́, е́. Те саме, що неквапли́вий. Ішов [Кукулик] з Печерська неквапний, могутньоплечий, мов староруський князь (П. Загребельний); – Що ж, дівчатка, пішли і ми на покоси, робота не стоїть, – тихо сказала Соломія і рушила неквапною ходою (І. Словник української мови у 20 томах
- неквапний — ЗАБАРНИ́Й (про людину — який бариться, робить щось не поспішаючи), ЗАБА́РЛИВИЙ, НЕКВАПЛИ́ВИЙ, НЕКВАПНИ́Й, НЕПОКВА́ПЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШЛИВИЙ, НЕПОСПІ́ШНИЙ, ЗАГА́ЙНИЙ, НЕХАПЛИ́ВИЙ розм. Забарнії гості забарилися в хаті (Словник... Словник синонімів української мови